- брикнути
- —————————————————————————————бри́кнутидієслово доконаного видуупастидіал.—————————————————————————————брикну́тидієслово доконаного видухвицнути
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
брикнути — I брикн ути ну/, не/ш, док. Однокр. до брикати 1). II бр икнути ну, неш, док., діал. Упасти, перекинутися … Український тлумачний словник
брикнути — див. брикати … Словник синонімів української мови
брикати — брикнути (про копитих тварин підкидати зад і задні ноги, а також б ючи однією / обома задніми ногами), брикатися, брикнутися, копати, копнути, хвицати(ся), хвицнути, хвицонути, вихати(ся), вихнути(ся), вередувати; вибрикувати (граючись, пустуючи … Словник синонімів української мови
брик — виг. 1) Уживається як присудок за знач. брикати 1) і брикатися 1). 2) Уживається як присудок за знач. брикнути … Український тлумачний словник